Остання мить i все пройшло,
Минуло в часовiй безоднi
Змiнивши те, що вiдбулось
I мало успiх до сьогоднi.
Усе. Немає бiльше нас
I сподiвань на кращу долю,
Прийшов сумний, прощальний час -
Серця нам випустив на волю.
Остання мить i нас нема,
Ми вже iсторiя, не бiльше
I все тепер уже дарма,
Поняття про любов змiнивши…
Ми – незнайомцi, як колись,
Йдемо дорогами своїми.
Так… сподiвання не збулись,
Хоча здавались чарiвними.
25.08.2008.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541196
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: Сергій Дроботенко