Вже рік минув як піднялись Майдани,
Щоб скинути із рук своїх кайдани,
Щоби згадати, що козацького ми роду,
Нащадки славні волелюбного народу.
Але нічого не змінилося, на жаль,
Чи ж марно сотня відійшла в небесну даль?
Ні! Не даремно кров героїв проливалась
І Україна вся сльозами умивалась.
Народ вже не такий, як до Майдану!
І гнів людський буде ятрити рану.
Царьки не будуть більше легко панувати,
Брехати нагло та край рідний грабувати.
Є в українців і завзяття, й сила.
Наснаги додає Вкраїна мила.
ЇЇ, як неньку, ми будемо боронити
Й щасливо у свої державі станем жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541230
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: палагняк