Закінчились роки миру і добра,
І почалась війна,
Страшна війна.
Жадала крові й люті лиш вона.
Чекає мати сина,чекає рідну дитину,
А його нема,а його нема.
Пройшов час,і настала осінь,
А той хлопчик,що колись ганяв босий-
Лежить в могилі,засипаній землею,
Лиш сива матір сидить над нею.
Сльоза спустилася на плити,
Одні думки:"Як далі жити?".
Зникла усмішка,зникла радість,
І зник сенс життя,
А на руках мале дитя.
Онучок-ріднесенька кровинка,
Яка лиш трохи пам*ятає тата-
Могутнього і сильного солдата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541459
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: Nastinka2707