Чи хтось себе помилкою вважає?
Чи всі так впевнені в потрібності своїй?
Хто власну суть питаннями карає,
Зі совістю вступаючи в двобій?
Своє єство притиснуте до стінки,
Зі шарпаниною в розбещеній душі.
Зірвавши геть вуаль самооцінки,
Завдати власний прочухан собі.
Чи здатен зруйнувати хтось основу
Нікчемного, байдужого буття?
З добром знайти нарешті спільну мову,
В нечулий ум вернути каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541477
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: савко