Він біг крізь ліс, він біг крізь муки.
Наздоганяла сутність зла.
І по горі літали круки.
Котрі скелетів накрива.
Він біг крізь жаль, він біг повз страх.
І за плечима море крові.
І бачив, як існує жах.
Куди пірнає знову й знову.
Він біг все дальше, біг мов пес.
Наздоганяла сутність зла.
Хрипучий крик почувся десь.
Можливо він повстане з сна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541661
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2014
автор: Arthur Savchuk