Відлунює Майдан…

Відлунює  Майдан  у  наших  душах
І  це  відлуння  чутимуть  віки.
Розповісти,  дасть  Бог,  я  внукам  мушу,
Як  встали  проти  зла  чоловіки.
Чоловіки...  Хіба  та  юнь  безвуса
Себе  так  наректи  тоді  могла?..
З  молитвою  до  Матері  Ісуса,
З  фанерними  щитами...  проти  зла.
Озброєння  у  зла  не  бутафорне,
Продукували  його  кулі  смерть...
Ці  хлопчаки  дівчат  вже  не  пригорнуть,
Тіла  їх  морги  переповнять  вщерть.
Дочасно  матері  їх  посивіли
Сутулі  плечі  стали  у  батьків.
У  Небо  воїнство  подалось  біле,
Туди,  так  швидко,  хтось  навряд  хотів...
Відлунює  Майдан  в  серцях  і  скронях,
Цвіт  нації  за  правду  тут  поліг.
Але  і  нині  вбивці  у  законі
Крок  не  ступили  за  тюрми  поріг...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541711
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2014
автор: Патара