Піднялась у синє небо
пара білих голубів
сіра чайка цілить в першу,
чорний ворон – другу бив.
Чорні душі – хижі душі, -
Не здавайся тим лихим.
Дзвін набатний б’є на сполох:
Білий дим і чорний дим.
Сіре, чорне – все ж не чисте –
Треба прати, терти, мити.
Сповідався – іди з Богом!
Коли грішний – відмолити.
Якщо грошам служиш тільки,
Забуваючи про Бога –
Душа твоя плаче гірко,
Сиротою, як небога.
Сіра чайка, чорний ворон
Білих голубів ганяють,
Наших хлопців із Майдану
На Донбасі побивають.
Білий голуб – символ миру,
Чорний ворон – символ смерті,
А байдужі – всюди сірі,
Неправдиві, не відверті.
Кричить чайка, кряче ворон:
Станьте чорні! Будьте сірі!
Та у світлих душ є совість,
Коли божі – тільки білі.
Білі голуби над краєм,
Мирне небо України,
Буде в решті земним раєм,
Буде гідною країна!
1.12.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541733
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)