Бога молила як могла,
Хоч добре ще не вміла,
Скільки буде того зла?
Терпіти вже не сила.
Склала в молитві рученята,
Котились гіркі сльози,
Бережи, Боже, прошу тата,
На дворі вже морози.
Він на тій страшній війні,
А там щодень вбивають,
Прошу ти татка вбережи,
Його ж так всі чекають.
В грудях серденько тріпотіло,
І боліли вже коліна,
Давно на дворі потемніло,
Вона усе просила.
У небеса молитва лине,
Щира та завзята,
Бажання чути те невпинне,
Бережи, Боже, тата.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/880-molitva-za-tata.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541840
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Антоніна Грицаюк