[i]Вам гріють скроні ві́дгомони куль,
І ковдра забілі́ла вткана в плечі.
Готує смерть свій чергови́й патруль,
Щоб обійняти щиро порожне́чею.
Шкару́блі лапи розтулила вмить,
І топить сніг слідами вогняними.
Та поки в серці матері скимить
Єдина віра, син за правду йтиме.
Хай напинає ворог груди вдаль,
Хай перемогою своєю марить сліпо.
У вас є віра, що міцна мов сталь,
І є любов, палкіша смолоскипа. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541871
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Юлія Кириленко