Ти розбив душі моєї скло…

 Чи  пам*ятаєш  перше  слово,  що  склалося  у  фразу?
Тоді  ти  трепетно  пообіцяв  мені,
Що,  щоб  не  сталось  –завжди  будем  разом
А  де  ж  вони  тепер  слова  твої?

Я  вже  розумна,  все  прекрасно  знаю
Пережила,  відчула  немало  почуттів.
Тебе  я  не  тримаю,  та  й  не  відпускаю
Хоча,  можливо,  ти  б  цього  хотів.

Все  так  змінилось,  розлетілось,  утекло
Та  все  ж  момент  один  я  пам*ятаю
Коли  розбив  душі  моєї  скло
Я  це  пишу,  бо  так  я  відчуваю…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541874
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: veselka