[b]Ми не повернем з-пів дороги,
Як йти , то треба до кінця.
Чужі погрожують нам Боги,
І в кров збиваємо ми ноги,
Та в нас одвічний дух борця.
Ми платимо високу ціну
За власний вибір , за мету.
І ведемо свою країну
Як корабель, у світлу днину,
Ми й так затримались в порту.
Наш шлях – важкий, і перепони
Нам чинить ворог там і тут.
Нові напишемо закони,
Й здолаєм ворога загони,
Його в глухий загнавши кут.
Не згине наша честь і слава,
Не стихне шум Дніпрових вод!
Як з кратерів вулканів - лава,
Вже хвиля йде важка ,кривава,
То гнів, що виплеснув народ!
Запам’ятаємо Героїв,
Що приклад мужності дали,
Не всі з них повернулись з бою,
Та не здалися, склавши зброю,
А за свободу полягли!
Ми гідні пращурів нащадки,
Із роду вільних козаків
І буде все у нас в порядку,
Від бур'янів звільняти грядку
Не вперше нам серед віків!
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541935
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)