Буває, що не солодко й мені...
Тьмяніє світ в самотньому вікні...
І все пливе, пливе перед очима,
Немов у зачарованому сні...
Шукаю промінь сонця золотий,
Пригадую, хто серцю дорогий...
Приречено іду сама у зИму,
І шлях мій білий дуже непростий!..
Я знаю, що існує десь весна,
Комусь приносить радощі вона...
А в мене доля - бідна і єдина,
Ніхто й не знає, що вона сумна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541971
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2014
автор: majra