Б'є, б'є пам'ять у скроні
Тремтіння рук хронічне
Десятки облич в агонії
Тепер історія про вічне
На зброї кров, на тілі, на землі
Запах сечі з бажанням жити
Над головою свистять пекучі кулі
Наказ атакувати всіх убити
Він обіцяв повернутись на світанок
По різні сторони тепер моста
Щоранку мати готує сніданок
Жде самотня посивіла вдова
Минають дні, минають ночі
І син повернеться в знайомий дім
Ні мертвий, ні живий, лиш сірі очі
Мамо, там стільки полягло моїх братів
Ти знаєш, мамо, матінко, рідненька
Війна закінчилась разом з моїм життям
І там де ми вмирали,- стежка
Пройти її не смію до кінця
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542044
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 07.12.2014
автор: Кіно