О , смерте, ти нависла як палач!
Чи бігти за тобою чи втекти?
До лиха звідусільний плач,
Вперед! Вперед! В нескорені світи!
Вперед! Вперед! Крізь трави у полях
Де ехо від закушених пробачень.
Туди заманевруй кривавий шлях,
До тисяч закалічених зображень.
Вперед! Туди! Де долі пересіччя
Де сонце ще обпалює пласти.
Гойдають чорти на пустих узбіччях
Ті "вибач", що не встигнув донести...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542080
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2014
автор: Наталя Гайдамака