Ось глянув й піднялось сонце
Між гір та лісу запашних
От бачу Діву непорочну Мати
Що з гір мені висить
* * *
Душа рікою розлилася
А віра сповнена добра
Моя Марія свята мати
Тебе я бачу,ти жива
* * *
Життя мов хресна та дорога
Де зустріч з Богом,й німих ,сліпих
Одні страждання ,біль і розпач
Одна свята дорога для усіх
* * *
Душа мовчить ,безслівно ,тихо
Довкола все біжить,кричить
Душа говорить шепотом із Богом
Її не чути поміж них
* * *
Засяяли зірки,й ніч настала
І все довкола знов шумить
Шумить ,горить,палає,сяє
Свіча за прощу тіла гомонить
* * *
О Зарванице ! Мати сина
Ти душу мою вільну бережи
Тобі вклонюсь за зустріч з миром
За мене господа моли
* * *
Ти любиш свою матір
Її кохаєш ,що є мить
Тоді тебе чекає Діва Мати!
За душу рідних Богу помолись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542204
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2014
автор: Дмитро Богацький