********

Це  не  дощ,  не  вітер  і  не  осінь  –
Тихе  плесо  розполохано  в  душі.
Я  від  тебе  не  зрікаюся  назовсім,
Не  відгукуй,  не  дзвони  і  не  пиши.

Ароматом  незбагнених  квітів
Наші  переповнились  світи,
Та  до  щастя  вже  не  долетіти,
І  до  мрії  навіть  не  дійти.

Хай  усе  лишається,  як  треба,
Як  того  бажаю  я,  а  ти.
Лиш  частинці  сині  твого  неба        
В  світ  дозволь  мій  тихо  перейти.

Буде  трохи  боляче  і  лячно,
І  незвично  так  до  пустоти,
Та  за  пам'ять  цю  я  буду  вдячна,-
Зрозумій  мене  і  відпусти.

Це  не  дощ,  не  вітер  і  не  осінь  –
Тихе  плесо  розполохано  в  душі.
Ця  любов,    лишила  нас  назовсім,
Не  відгукуй,  не  дзвони  їй,  не  пиши.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2014
автор: Надія Гуржій