Захід поїть вином золотисті від променів хвилі –
І у мрій виростають вітрила пташиних надій,
На припоні лопочуть і рвуться у далеч чаїну,
Задіваючи хмари монохромним рухом розкриль.
Море пробує ноту, октаву, на клавішах гаму –
І ноктюрн розлітається бризками піни в ефір…
І скерований мушлею, мов камертоном, й вітрами,
Прокидається в небі чаруючий зоряний спів.
І летять над планетою ритми, акорди і рими…
І в бокалі душі тепла вільгість п'янить почуття.
На вустах поцілунок, застиглий, солоний донині…
І обіцянка щастя солодка – на ціле життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542561
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: ptaha