[youtube]http://youtu.be/Sdo9JPXv3YQ[/youtube]
Не треба сліз, а я не маю стриму,
Течуть вони, неначе з джерела...
Ці хлопчаки покинули родину,
Бо в наші землі нечисть забрела.
Вони ідуть суворі, як ніколи,
А їм би сміхом розривати день,
А їм би діток проводжать до школи,
Своїм коханим доспівать пісень...
Вони ідуть за Україну стати
Лицем до підлих, ницих ворогів.
А матері чекатимуть до хати,
Від сліз і море вийде з берегів.
Ви повертайтесь, легіні, живими,
Ворожа куля повз нехай летить!
Сльозами скапують вже, навіть, рими
У цю таку сумну та... славну мить.
07.12.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: Патара