Думки. Скільки думок і все в одній голові. Постійно думати про щось. Так може пройти ціле життя, та навіщо його так проводити. Цікаво інколи просто помовчати. Тишина. Ніколи не задумуєшся чому це заспокоює, неначе немає нічого. Ось так ти живеш і тут пустота. Не помічаючи нічого просто жити не варто. Зупинись! Озернись! Тебе наче оточує світ, та ти його не помічаєш. Набридло жити і від когось залежати, догоджати комусь. Чому наше життя складається з того що ми вічно комусь догоджаємо. З дитинства ми догоджаємо батькам, а потім і всім іншим. Навіщо так жити. Зрозуміло що без цього в принципі прожити прожити важко. Ну зрозуміло маємо ми якось заробляти собі на життя. Для того щоб отримати гроші знову потрібно комусь догодити. В принципі в цьому й складається суть роботи. Та ми не хочемо просто робити те що нам подобається. А знаєте чому? Просто до цього треба йти все життя і прикладати хоча б якогось бажання. А ми що робимо, працюємо і тільки. Живемо день щоб потім прожити якось ще один. Думаємо коли він нарешті закінчиться, коли вже той вечір. Спокій нас чекає тільки вночі. Та що з того якщо ми спимо і зранку знов теж саме. Набридло. Набридло все це. Вся ця щоденна метушня . Всі кудись поспішають. Самота це те що потрібно для рівноваги в собі. Це єдиний час коли ми просто живемо і радіємо що час плине саме так як тепер. Нехай нас можуть переповняти проблеми, тривого. Голова може бути забита всім, та це не надовго. Інколи ось так сидиш і розумієш що ти живий, дійсно живий не просто існуєш а живеш. Ніхто тобі краще не допоможе як ти сам. Ти сам собі порадиш і розрадиш. Нехай хтось скаже що це погано, як так самому сидіти це ж тупо. Ні. Не тупо. Ви просто не розумієте як це прекрасно і тому так кажете. Ви збагнете це але вже занатто пізно. Ви озирнетесь назад і збагнете що ви все життя за чимось гнались але не знайшли істинно того що потребувала душа. Так я не мав би давати порад чи говорити що я знаю все і я правий. Ні я нічого не знаю. А якщо точніше цитувати класика “Я знаю, що я нічого не знаю”. Так нехай нема досвіду , але я розумію людей якщо це можна так сказати. Якщо багато часу спілкуватись з людиною ц еще не означає що ти її знаєш. Ні. Людину можна пізнати одним лише поглядом. Інколи очі кажуть більше ніж вуста. Дивлячись в очі ми можемо зрозуміти бреше людина чи ні. Але і це не повністю сто процентний метод. Не дивлячись на те що я розумію людей є й такі які приховують відчуття навіть і у погляді. Це скажу не так і легко. Навіть приховувати свої думки і почуття мені вдається важко. Все що у мене в душі все там і залишається. Але погляд інколи може підвести. Принаймі саме цього я і боюсь. Напевне саме гірше в житті бути розкритим. Не в тому смислі що я щось страшне приховую, а в тому що якщо людині навіть покажи повністю який и вона всеодно тебе не зрозуміє. Ось так краще тримати все при собі щоб тебе ніхто не намагався унизити чи там просто посміятись. Все що мені кажуть проходить крізь душу. Не знаю і не буду стверджувати чи є насправді душа і що керує нашими почуття та я відчуваю кожне сказане слово. Інколи буває воно так ранить що не можливо терпіти, але ти не показуєш цього і просто йдеш далі. Та не всі знають що ти насправді відчув. Навколо думають що з тобою все впорядку та в душі у тебе такий вир почуттів що ти не відчуваєш нічого доброго або поганого. Все що всередині навік так там і залишиться. Важко знайти на світі таку люднину якаб могла розказати про себе все. Все що відчувала, відчуває , думала, думає. Ніхо не хоче розкриваи кари повністю. Та чесно кажучи прото важко знайти ту людину якій ти б зміг розповісти все все. Не розуміють просто те що ти хочеш пояснити. Ось я так і не зрозумів чому коли кажеш людині одне, вона відповідає зовсім не на твоє запитання. Інколи хочеться послухати пораду чи якесь попутнє слово а там тишина. Таке враження що ти говориш сам до себе. Ось тому і краще бувати на самоті. Бо на власні питання ніхто краще вас самих не відповість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542608
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2014
автор: поет вулиці