Хватить спускати усе в унітаз,
хватить кричати в обголені стіни,
щоби почути не треба ричать
потрібно вслуха́тись печально.
Хватить сверлити у собі дупло -
дятли без користі працюють беспалтно
хватить життя заганяти в куток
воно же не винне у тупості долі.
Хватить ламати стандарти душі
світ ідеальний без тисячі масок,
хватить віддаватись як в останній же раз,
хватить вдивлятись скляними очами.
Люди - безжалісний думаючий скот
знає умови твоїх переходів,
а особистість, як членності вид,
хоче убити моральну свободу!
Хватить миритись, хватить чекать
світ буде жити і без доповнень
хватить блукати у своїх світах
мрії погиблі без віри у чудо.
"Хватить" говорю в останній я раз -
слово затьмарює справи.
як безнадійно втрачаєм ми час
як безнадійно шукаємо моря...
Хватить - прохання, як крик душі
лірика слів оповита мольбою.
Ви залишіть всі діла "на потом",
а завтра почнемо з новою грою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542640
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: Sam Holgon