Ступає нога на гарячу дорогу,
Автобус уже від’їжджає.
Удома мене не було дуже довго,
А пташка так само співає.
І запах села не змінився нітрохи
Духмянять покошені трави…
Так само волошки цвітуть край дороги,
Між житом виблискують мальви.
Он «Мокра Калигірка» − знак біля поля
На жовто−блакитному тлі.
Край добрих людей, козаків і героїв −
Цей край найрідніший мені.
Я тут перші кроки дитячі зробила,
Збивала маленькі колінка;
Ця школа мене знань і правди навчила,
Тут виросла я – українка.
І хоч тепер тут я не часто буваю,
Блукаю по світу далеко −
Мала батьківщино, тебе пам’ятаю,
І серцем з тобою, рідненька!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542757
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2014
автор: Сніжана Репеченко