Стою край домовини
І ди́влюся із сумом:
Нема вже України,
Не грають давні сурми.
Де велич ділась наша,
Де слава старовинна?
З питвом кривавим чаша
Судилась Батьківщині.
Нам сватають Європу,
Нам сватають Росію…
Однак серед холопів
Не віднайти месію!
Навіщо нам іуди,
Навіщо ренегати?
Тут об’єднались люди,
Щоб їх запхать за ґрати.
Коли народ повстане –
Воскресне Україна.
Прокинуться титани
Й покотиться лавина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542758
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.12.2014
автор: Олександр Подвишенний