СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО!!!
Музей під відкритим небом – Меморіал „411 батарея” – це частина нашого спільного горя, частина відваги і доблесті захисників Вітчизни в роки найстрашнішої з воєн. Хіба у цьому є якісь сумніви? Хіба ми забули про надзвичайну ціну нашої Великої Перемоги у далекому !945-му? Хіба стрункі дуби, висаджені ветеранами війни та одеситами у 1958 році, на знак непохитності та незламності сили духу пращурів, потребують якихось пояснень жалюгідних пройдисвітів, що зазіхають вкотре на квадратні метри землі, политої кров”ю і сльозами не одного покоління? Багато запитань виникає, але чомусь відповіді не можемо дочекатися від можновладців на просте запитання: Коли на мапі Одеси і України зявиться узаконений на віки-вічні „Меморіал захисників Вітчизни „411 батарея”, з прилеглими гектарами паркової зони?! Міняються прізвища на табличках у владних кабінетах, а ми знову збираємо підписи під колективним зверненням, з надією бути почутими у спільній справі всенародній – збереженні святинь історичних для нащадків, доки не скоїли лихо невиправне, бо гострі сокири можуть знадобитися і для захисту від тих, хто не сіяв і не саджав, а звик тільки рубати і поїдати чуже, тому й ціни справжньої не знають. Для них, на жаль, існують тільки ціни від продажу землі, переважно у твердій валюті.
Схаменіться!!!
Ще є трохи часу для всіх нас, дуже хочеться в це вірити...
...і рядки вірша самі складаються думками тривожними:
* * *
Шумлять дуби і сумом, і журбою,
Неначе подих грізних тих часів,
Коли Вітчизна кликала до бою
Своїх відважних лицарів-синів.
Шумлять дуби, нагадують про битви
За рідну землю з силами пітьми,
Церковні дзвони кличуть до молитви,
Щоб панував очікуваний мир.
Іде війна жорстока, братовбивча,
Палає схід країни від пожеж,
Диявол добре слабкість нашу вивчив:
Кривавий слід не має навіть меж.
Від горя стогне ненька-Україна,
А боягузи лізуть до гаїв,
Дуби рубають, ставлять на коліна
Народ страждальний, створюють рабів.
Лунає заклик серця волелюбний:
Згуртуєм лави проти хижаків;
Настане день правдивий, світлий, Судний,
Господь почує щирість почуттів.
09.12.14р. Автор Петро Корнійчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542762
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 10.12.2014
автор: Петро Корнійчук