Кладу дітей, як пташенят своїх
При алтарях, при жертівниках Божих.
В них щастя й радість, мить земних утіх,
Турботи й смуток, біль ночей тривожних.
Я вдячна, Боже, за Твої дари.
Це нагорода і благословіння.
Для них велику милість сотвори,
Щоб відкривалось джерело спасіння,
Щоб діти, ніби стріли в колчані,
Заточені та навчені Тобою,
Могли сказати беззаконню: «Ні!»
І вибирали лиш Батьківську Волю!
Господь, Ти їх любов’ю пригорни!
Моя любов — земна,недосконала...
В Свою небесну святість зодягни,
Щоб діти Батька щиро шанували!!!
10.12.2014р.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542765
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2014
автор: Галина Левицька