І не бійся ступити крок



До  кінця  залишилося  ступити  крок
Забуваючи  про  небо  –  ти  стоїш
І  не  бачачи  надії  –  а  душевний  крик
Розчаровуєшся  у  собі  –  просто  спиш

Ти  самотній  птах  у  небі
Страх  перед  життям
Залишаючись  у  собі
Навік  між  смертю  й  буттям
Закінчивши  всю  історію
Написану  чужим
І  розтоптану  любов  твою  
Ударив  в  небі  грім

Так  закінчується  казка
Не  почавшись  іще
Один  раз  попавши  в  сіті
Ти  вмерши  живеш

Останні  спомини  залишаєш  
Ти  не  наче  «привіт  і  прощай»
Останній  подих  видихаєш  
Сповнивши  чашу  через  край

І  не  бійся  ступити  крок
Ця  мить  -  останній  шанс
Повернути  усе  назад
Закінчивши  те  що  не  мав
І  не  бійся  змінити  щось
Все  що  було    -  і  чого  не  мав

Іди  вперед…  ступай  по  склі…  тримай  ілюзію….
Ця  мить  –  твій  шанс…  не  опусти  її…  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2014
автор: Ruslan B.