Амадо Нерво (Мексика) , Чорні перлини: XXXVII


Кохання  наше  наче  пересмішник:
бо  там  де  спокій  з’єднаний  з  красою
заводить  пісню;  любить  ліс  розкішний,
коли  в  гілках  від  місяця  утішний
тріпоче  промінь,  граючись  росою.

Кохання  наше  –  магія  поета:
воно  лише  свої  бажання  прийме  –
балкон  ажурний,  спокою  тенета,
де  віддає  всі  пристрасті  Джульєта
в  Ромео  ніжні  люблячі  обійми.

Кохання  наше  –  зманливе  майбутнє,
і  сутінки  у  той  же  час  прощальні,
тому  то  в  ньому  світяться  нечутні
і  посмішки  світанку  незабутні,
і  вечорові  посмішки  печальні.

Amado  Nervo  
Perlas  negras:  XXXVII

Nuestro  amor  es  zenzontle:  en  el  paraje
do  la  beldad  a  la  quietud  se  aduna,
entona  su  cantar;  ama  el  boscaje
cuando  tiembla  en  el  claro  del  ramaje
el  rayo  macilento  de  la  luna.
 
Nuestro  amor  es  un  mago  y  un  poeta:
reproduce,  conforme  a  su  deseo,
el  calado  balcón,  la  estancia  quieta
donde  agoniza  de  pasión  Julieta
en  los  brazos  amantes  de  Romeo.

Nuestro  amor  es  mañana  seductora,
y  crepúsculo  al  par,  que  rojo  arde;
pues  lucen  en  su  faz  encantadora
las  alegres  sonrisas  de  l'aurora
y  las  tristes  sonrisas  de  la  tarde.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542893
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.12.2014
автор: Валерій Яковчук