Я Вас люблю, бо ж Ви такі прекрасні.
Я Вас молю, відкрийте очі ясні,
Що сяють так, коли на них дивитись,
Й міцно притягують, як дужий витязь.
Відкрийте і знайдіть мене у них,
Я вже давно між ними ледь притих.
І розум втративши, і сильне слово
Я Вас лиш слухаю, мов колискову.
Я Вас люблю до щему й болю в грудях,
Я Вас знайшов, п'янку богиню, в людях.
Така, як всі, й водночас зовсім інша,
Така, як всесвіт, тільки значно більша.
Знесіть холодну та байдужу браму,
Зима нехай надворі... не між нами!
Те сонце, що над Вашим є чолом,
Зігріло б душу й тіло нам обом...
Я Вас люблю, бо ж Ви такі прекрасні.
Я Вас молю, відкрийте очі ясні,
Що в них моє життя останнє [й перше],
Що їх тепло ніщо не перевершить!
Я Вас люблю.
11.12.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542991
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2014
автор: Микита Баян