[b]её не надо звать ....[/b] Нам кликати Її нема потреби,
[b]и гнать.....[/b] Ні гнати геть, ні дослухатися,
[b]не надо слышать....[/b] Ні чути…
[b]или слушать.....[/b] Вона приходить вчасно, коли треба,
[b]она приходит[/b] Щоб зняти з нас важкі тілесні пута…
[b]нас спасать......[/b] Вона у нагороду нам дається
[b]сумев наш тайный зов[/b] За наші перепетії життя,
[b]подслушать.[/b] Коли вже без натхнення серце б’ється,
[b]за жизнь в награду[/b] Коли уже немає вороття
[b]нам дана [/b] Туди… де нам чогось іще хотілось,
[b]когда уже...[/b] Де не байдужими ми ще були,
[b]не интересн0....[/b] Де било, як фонтан, бажанням тіло,
[b]ничья судьба....[/b] Де знали ми по чому, що, коли…
[b]ничья вина.....[/b]
[b]ни визуально....[/b]
[b]ни словесн0.[/b]
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мой возраст.... Мій вік мені болить нестерпно,
это страшная болезнь.... Поезією лиш його лікую.
её стихами... За словом Вік я подих Смерті чую…
подлечить... Вві сні ж від пристрасті і досі терпну.
пытаюсь...
за словом Возраст....
слышу слово Смерть.....
а в снах ....
к коленкам...
страстно...
прикасаюсь.
...............................................................
Я не умру.... Я не помру, я вийду погуляти,
За мною надто вам не варт ридати.
Я выйду... Я жив, як міг, я дарував тепло,
Дівчат кохав й мені від них було…
погулять.... Писав вірші (пісень є, навіть, пара).
Любив життя, хоч не літав за хмари.
по мне не надо плакать.... Мав судження своє про демагогів,
и стенать... Сам друзів вибирав, кохання і дорогу.
У світі ні про що не жалкував,
Я жил как мог.... Що мати міг, те я хотів і мав.
как мог тепло дарил... Я Всесвіти для себе будував
І в них кохав, кохав, кохав…
любил деФчёнок... Я дякую, що мав любов навзаєм…
Ми ще зустрінемось…
Мовчіть, я вас благаю…
и любимым был...
писал стихи....
и даже пару песен....
мой путь по жизни....
был мне интересен...
смотрел с иронией
на трезвость демагогов...
сам выбирал
друзей....
любовь....
дорогу....
и ни о чём...
на свете не жалел...
был в меру смел....
и то что мог.... хотел.
вокруг себя...
я строил личный мир....
и в нём любил...
любил...
любил
спасибо...
за ответную любовь....
мы ещё встретимся.................
.................
..........
.....
не надо лишних слов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543044
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2014
автор: Патара