У вишневому цвіті гойдається вітер ніччю сполоханий.
Сонце з рожевими хмарами тихо сіда в далечінь.
Ніжно та лагідно тьохкає десь соловейко закоханий.
І у верби, що над річкою , робиться довгою тінь.
Лагідний смуток вечора, в квітах, що на ніч схилилися.
В листі, що стихло на дереві, в кожній краплині роси.
Літнього тихого вечора ми із тобою зустрілися.
І я ще у світі не бачив очей такої краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543270
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2014
автор: Анатолій В.