Невигаданий мій полон

Невигаданий  мій  полон!  Страшна  і  пристрасна  залежність.
Не  перейти  чужий  кордон.  Де  сторожує  обережність.

Твій  голос  лине  через  простір.  І  радість  сповнює  мене.
Навкруг  немов  безлюдний  острів.    Тебе  ніхто  не  відбере.  

У  мене  є  одне  бажання  -    торкнутися  до  твоїх  рук.
Планети  плинне  обертання  Серцебиття  прискорить  звук.

Не  струмувати  більше  пристрасть  і  не  зважати  ні  на  що...
Та  відстань  майже  в  ціле  місто  охороняється  дощом.

Перейде  дощ,розтануть  хмариТи  будеш  поруч,  як  вві  сні.
Я  дякую  тобі  за  чари.І  осені  за  дивні  дні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543296
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.12.2014
автор: ABIV