ПОЖОВКЛИЙ ЦВІТ ЛЮБОВІ (Сорочка з неба)

Не  ходи  чужими  вулицями  слів,
Не  вдягай  сорочку  вишиту  із  неба,
Не  шукай  притулку  у  моїх  лісів,
В  них  немає  місця  вже  для  тебе.

Не  кромсай  пожовклий  цвіт  любові,
Якщо  сильно  любиш,  то  люби,
І  не  зловживай  у  прекраснім  слові,
Присмаком  красивої  журби.

І  вітрів  не  клич,  затулись  рукою,
Туги  і  недуги  обминуть,
Зрозумієш  ти,  що  життя  любов'ю
Не  вдалось  нікому  обмануть.

Звалищ  почуттів  ти  не  розривай,
Не  лежить  моя  душа  до  тебе,
Хочеш,  то  люби,  тільки  не  вдягай
Вишиту  сорочку  з  мого  неба.

06.  10.  2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543311
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.12.2014
автор: Віктор Остроух