До тебе у віршах на "ти" - рефлекс,
Бо спогади болять - моє безсилля,
Вже півдесятка літ з тобою "екс",
Але кохання досі як похмілля.
Труять свідомість тіні з моїх шаф,
Безчасся поглинає мої ночі,
Скелети на поверхні - хто ховав
Тепер нехай розкаже про свій злочин.
Бо сотні незавершених розмов
Лишились в зародку,завмерли,пам'ятаєш?
На них ніхто не зважив,ти пішов,
А я із них усе рядки складаю.
Закам'яніли часточки тепла,
Що,милосердний,кинув ти жебрачці,
Я своє серце ними обпекла
І півдесятка літ тепер в гарячці.
Думки про тебе - у смітник, у тлін,
Від того жару тру нервово скроні,
В кімнаті два на два,в оправі стін,
Я у архівах пам'яті в полоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543447
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: Лія Ладижинська