Мені доля давала шанс,
А я ним не скористалась.
Що так вийшло, насправді жаль,
Та я намагалась.
То, може, просто невдаха я?
Удача повз мене летіла,
Треба було вхопити її за хвоста,
А я чомусь не зуміла.
Тепер виправдання шукаю я.
Та кому це потрібно?
Із таких епізодів складеться життя.
Чому ми все робим невірно?
Чи то доля така? Чи наша суть?
Бо життя - то падіння й злети.
І я знову униз лечу. Вірю!
Будуть кращі в житті моменти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2014
автор: Зоя Журавка