Було колись, братались на віки князі наші хороші,
Розумно закладались: що добре, старого не ламати,
Як погане, не вводити нового. Але ж влада, гроші –
У час скрутний підступну братню зраду не вгадати.
Розбито Руське королівство – лиш Річ Посполита:
Республіка Обох Народів – немає місця зайвим,
Окрім поляків і литвинів… Для чого ж кров пролита
Й Велике князівство Руське омріяв Свидригайло?
Хто став слабким, того як худобу гонять в стійло,
Принижуючи його гідність без докорів сумління,
Та не було раніш і не буде тривати так постійно:
Як правди нема, силу шануй і в ній шукай спасіння!
Роздроблені були князі, сварились через дрібниці,
Не об’єднались вчасно і свої не зберегли князівства,
Русь втрачена, і, опинившись лиш в одній в’язниці,
Її народ знову повірив у могутню силу товариства.
У товаристві сила гетьмана, що обраний у народі.
У братерстві справжньому кожен з братів – князь.
Більшістю одне рішення приймається при згоді.
А гетьман – кращий, та все ж не незамінний у нас.
Гетьманщина, ти є, нарешті, держава свого народу:
Вже більше не сприймають вікінгів у київські князі.
Ти не слабка, ти ціле Військо Запорізьке й за свободу
Козак складе життя, шаблю тримаючи рішуче у руці.
Гетьманщина, ти є Богданове творіння,
Під його проводом народ виборює життя
І волю, й лиш по його волі є тепер країна –
Держава, що Речі Посполитій небуття.
Держава, якій би, може, краще й не відбутись
В усій красі, бо її міць не подолати ворогам!
Стовпи, мов терези одвічні, круто похитнулись,
Кордонів, що кров’ю вщент просякнуті од ран.
Та не дивись, то є старі, неправильні кордони,
А до нових з ран ще кривавим витекти морям!
В нас гідність є, брати, й свої пісні, думки, закони,
Хай служать дітям, не для глузування злим панам!
13 грудня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543609
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2014
автор: Andrew Pushcha