Ялинку вирішив не купувати,
Щоб гроші не платити знов.
У мене ліс - ну прямо біля хати
Узяв сокиру та й пішов.
Надворі сонце й морозець
У перший сніг дерева вбрАлись
Все біле, наче під вінець
Уся земля зібралась.
Далеко йти мені не треба.
Он бачу ,сосен цілий ліс,
Стоять стрункі на фоні неба
Аж запах хвої вдарив в ніс.
Прийшов ,оглянув діловито
Усі красиві як одна
Все білим сумом оповито
І ліс притих, неначе зна.
Неначе тиша мені каже-
Таку красу під корінь гріх,
Цей гріх тобі на душу ляже,
Така краса впаде до ніг.
Як в білих рукавицях діти
У танці зА руки взялись
Зимові шати встигли вдіти
Сосни стоять, гіллям переплелись.
В німім заціпенінні чую крик,
І серця стук малої деревинки,
І якось новорічний настрій зник
Та краще ,святкувати без ялинки !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543664
Рубрика:
дата надходження 14.12.2014
автор: Анатолій В.