Горе ходить по хатах,
Де живе біднота,
Його носять на руках,
Є йому робота.
Ще й колишуть, мов дитя,
Та слізьми вмивають,
Бідним всім воно рідня,
З ним спати лягають.
А на ранок гонять з хати,
Та воно регоче,
Вам мене не подолати,
Та йти геть не хоче.
У палацах все блищить,
Пухові пірини,
Ну, а горенько кричить,
Не для моєї спини.
Вина на усі смаки,
Вишукані страви,
Їсть солоні огірки,
З бідним для забави.
В хліб сльози вмочає,
Жадібно смакує,
Бідняк його проклинає,
А воно й не чує.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/896-gore-khodit.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543713
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.12.2014
автор: Антоніна Грицаюк