Ти памятай,
Бо я вже забуваю.
Все, що було,
І те, що є.
Любов моя,
Мов води водограю,
Вологу для землі
Із серця віддає.
Дарую радість,
А на серці гірко.
Тебе кохаю
Вже давним-давно.
Для мене ти,
Неначе в небі зірка.
Як для Енея
Золоте руно.
Тебе забути,
Мабуть, я не в змозі.
Прийти до тебе
Розум не дає.
Стою, як клен
Самотній на дорозі.
Хто не проходить,
Погляд віддає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2014
автор: Ukraine55