Тризна по останній Січі

Зійди  гниле  Каховське  море,  
Відкрий  нащадкам  Січ  забуту,  
Ятриться  пам’ять  давнім  горем,  
І  квилить  сум  –  душі  отрута.

Землі  моєї  охоронці,  
Так  вам  віддячила  цариця,  
Устаньте,  хлопці  –запорожці,  
І  злісно-весело  всміхніться.  

Від  усмішки  з-під  брів  крилатих,  
Корони  шляхтичі  тремтіли,  
Під  зад  і  туркам  вміли  дати  
Кацапів  також  справно  били.  

Европи  лицарі  залізні  
Османам  данину  платили,  
Ви  ж  реготали  в  січі  грізній,  
Здолати  вас  було  несила.  

Та  ваша  суть  -  дитячі  очі,  
Перехитрили  вас  кацапи,  
Як  таті  мороку  і  ночі,  
Лиш  Зло  творили  їхні  лапи…  

Та  годі!  Все!  То  нам  наука,  
Як  зрада  дякою  буває,  
В  орла  немає  брата-крука,  
А  крук  за  хмари  не  літає!  

Ераст  ІВАНІЦЬКИЙ  
12  червня  2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543835
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 14.12.2014
автор: Ераст Іваніцький