Небо сіріє. Зіркову отару
Місяць поволі веде у кошару.
Жевріє обрій, стрічає світанок
Тоне в серпанку омріяний ранок.
Ніч відступає, скінчилось безсоння.
Перший промінчик торкнувсь підвіконня.
Сонячний зайчик стрибнув на подушку.
Щічку погладив й шепоче на вушко:
«День подарує відверті зізнання
Серце та душу відкрий для кохання!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2014
автор: Олександр Ковальчук