Невже життя підступне навіть нині –
Екзаменом на підлість спонука,
Через пітьму прорізавши дорогу,
У душу згірклим болем підступа..?
Ююба ніби зародившись в серці,
Нечутним криком в розум пророста.
Евакуація, мабуть, чеснот настала,
Благати Небо вже не варто для добра!
Архангел просить для людей служити,
Чужа біда, щоб поштовхом була..?
Уламки серця я не дам топтати,
Молитва нині лиш за родичів свята…
Огорнута в німий бездушний спокій,
Вже на жертовник щоб ніколи не лягла –
Чортополохом й Злом я, мабуть, буду
У всіх, до кого в рабство не пішла…
І.Осос 15. 12. 14
Ююба – рослина лат. Zízíphus jujúba.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543971
Рубрика: Акровірші
дата надходження 15.12.2014
автор: Lilafea