От, Свєтка! Могла й предупредить…


–  Вход  для  красівих  інопланєтян.
Токо  по  свєжим  прігласітєльним.
Сказала  бєрємена  білєтьорша  на  вході
В  шумний  клуб  “Зємная  Жизнь”.
І  подмигнула  задорно  лєвим  глазом.
А  шо  я?  Подмигнув  в  отвєт  правим…  
І  показав  обьортку  от  прєзєрватіва.
С  ізображенім  красного  сєрдца.
–  Свєта…,  –  отвєчала  вона  скромно.
Я  поняв  шо  це  добро  на  вход.
І  прошмигнув,  зачєпивши  її  за  живе.
Попав  туда.  Зразу  поняв…  Попав!
Для  пущено  разнообразія  лічного.
В  самий  раз,  в  мойом  случає  іскатєля.
Шось  такого  не  аби-якого  непонятного.
Вокруг  мене  всі  такі,  як  я  -  красіві  до  ужаса.
Ще  й  інопланєтінин  до  сьомого  коліна.
Раді  інтєрєса  попразную  тут  поки  тоє-сьоє.
Отлично  все,  нормально  та  кепсько.
Якось  даже  сказочно-загадочно.
Празднік  жизні  для  неунивающих  чи  наоборот.
Новим  годом  і  всіма  празниками  вопщє.
Без  огранічєній  і  одноврємєнно.
Можна  тут  радуваця  откровєнно.
Вдруг  мене  хтось  потряс  за  плече.
Оглянувся  і  неповірив  своїм  глазам.
То  був  я  сам…  тіки  вже  дуже  старий.
Мені  зразу  не  понравилось  і  надоїло.
Увльокся  не  шутку  мєропріятієм.
Без  промєдлєній  поспішив  на  виход.
А  виход  ісчєз!  Безвозвратно  і  навсігда!
От  Свєтка!  Могла  й  предупредить…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544015
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2014
автор: KTATAT