Онуці

Коли  доспівано  пісню,  і  зіграно  роздані  ролі,
Коли  завершено  Богом  призначений  шлях  на  Землі,
Ти  в  чистім  серці  своїм  не  тужи,    не  сумуй  за  мною:
Я  буду  там,  де  мене  вже  ніяк  не  торкнеться  тлін.

І  коли  гору  візьме  неминуча  й  підступна  втома,
Моя  Душа  уже  палко  бажатиме  певних  змін.
Ти  не  хвилюйся  за  мене:  я  буду  нарешті  Вдома
(Там  не  існує  дверей  і  не  знічує  холод  стін).

Коли  я  зникну  умить,  назавжди́  залиши́вши  тіло,
З  останнім  подихом  вгору,  мов  птаха  щаслива  здіймусь,
То  я  б  хотіла,  аби  твоє  серце  зі  мною  раділо,
А  я  у  відповідь  Сонцем  із  Неба  тобі  посміхнусь.

15.12.2014  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544055
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2014
автор: Таня Кириленко