Дерева вкрились бахромою
Сліпучо-білою такою.
Земля на себе в день морозний
Напнула шалик граціозно.
Немов люстерочкака, озера.
На них пускає сонця сфера
Проміння, золотом налите…
Повітря чисте, соковите.
Краса! Лягає мир у груди.
Та знаю, спокій цей не всюди.
На сході «Гради» шаленіють.
Сніги від крові багровіють.
І серце болями стискає,
І блякне світ, душа ридає.
Але ми вірим в поміч Бога.
За нами буде перемога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544257
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.12.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)