Ранок розкрився білим лататтям
Із квітконіжки ночі-пітьми,
Що розлетілась зоряним шматтям
Поміж галактик за ворітьми
Світлої днини, світлої праці,
Світлого люду, світлих слідів.
І хоч не ждав він наших овацій,
Вінчик сплели йому із почуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544272
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.12.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)