[i]Десь пару днів назад я почув по радіо,
Що він за такі гроші вже не хоче працювати у ВР.
І в мене визріли такі строки:[/i]
Дозвольте, нині запитати: -
А хто ж тянув Вас в депутати,
Вельмешанований, Наєм?
А як обрали – працювати
Ви вже не в змозі, бо зарплата –
Мала. Не будьте, пане, злим!
А ви попробуйте за тисячу
Прожити в нашому «раю»...
Тоді усмішка зникне лисяча
І пиху зіб’єте свою.
Я вдячний, Вам, що піднімали
Народ мій бідний на борню...
І ми шакалів тих прогнали...
А Ви тут ліпите дурню.
За що народ мій все страждає?
За що він мучиться отак?
Країни кращої немає!!!
Від Влади тільки весь бардак.
Ще ні один злодюга в цюпу
Не сів на нари за розбій...
А генеральний... шкребе дупу –
Кого ж садити? – кожен свій...
Так, що єднайтесь на розплату,
Бо Вас обрали не дарма
Горить на Сході наша хата,
І Вам роботи – тьмуща тьма.
Прийміть закони і скоренько!
З корінням рвіть усеє зло!
Щоб усмішка цвіла у Неньки,
І квітло місто і село.
І, вірю я, - перебідуєм.
Стисніть пасочки теж свої...
Як Україну не врятуєм,
То знов московські солов’ї,
І різношерсті холуї
Співати будуть по своєму –
Така ось правдонька, Наєме.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544278
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 16.12.2014
автор: Василь Дальнич