Сусід з сусідом посварився.
Сусід мав пиху. Пиху мав сусід.
То ж лемент й на весь світ зчинився.
Гарчали так, як не гарчить собачий рід.
Дійшли до дрюччя і до кілля.
Страждало збурене довкілля.
Вбивали дне одного самочинно.
Задля розваги? Безпричинно?
Е, ні! Сусід в сусідах ще сусіда мав.
І другий мав сусіда ще в сусідах –
Така вже в нерозумних двох планида.
Їм на роду написано, щоб хтось їх підпихав:
Нацьковані – то вже й в своїй стихії;
Стиналися, як злива з суховієм.
В один день – правий перепре,
А лівий – в другий день перепирає.
І знову перший другого долає,
А потім другий першого турне…
А що ж оті, сусіди по сусідстві?
Втішаються, переймані блюзнірством.
М о р а л ь:
Коли понад усе цінуєш пиху,
Тобі не вдасться розминутись з лихом.
А ще коли на публіку «сокочеш» –
Будь певен – у халепу вскочиш.
З сусідом – краще вибирай сусіда,
Який товаришем і в радостях, і в бідах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544359
Рубрика:
дата надходження 17.12.2014
автор: Михайло Нізовцов