[i]І буде новий, день –
Що, про тебе нагадає…
Став ближче до пісень –
Та знаю, що лиш кохає…
Да що, ти, знаєш про кохання? –
Про що не знає навіть, час…
Всі пройдені шляхи, вагання,
Коли, єднала доля нас…
У чергах, стояти, за щастям,
Бути янголом, повз все…
Палати, яскравим багаттям,
Ніч врятує і спасе...
А кохання, річ мінлива,
То приходить, то щезає…
Все життя чекаєм дива,
І наше, життя минає…
Як я, це все бачу –
Мені, трохи смішно…
Хоч не трохи… Грішно,
Я, знов все, пробачу…
І вже так важко прокидатися,
Коли все, лише, одне і теж…
Хотілося б ще раз дізнатися,
Що ця ніч, для нас, не має меж…
Знаєш, лиш це не мій двобій,
Та моя, перемога буде…
Так сталося в душі моїй –
Подих, життя у мої, груди…
Це монолог, душі з тобою,
Саме цікаве, буде – в ночі…
Лиш знак… Очима чи рукою,
Віддам, тобі, від серця, ключі…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544390
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.12.2014
автор: Валерій Кець