Щоб відвести страждання до болю -
Посадила калину на долю…
Хай рясніє разом з падолистом
На подвір’ї червоним намистом
Та милує щодня очі вранці,
Коли п’ю чорну каву на ганці,
У росі зачаровані віти
Омивають усі мої літа…
Вітер з шелестом гілки хитає,
Ніби в молодість знов зазиває
Листовим калиновим привітом
В ті роки, що зовуть буйним літом…
Коли серце з душею чаклують,
Почуття ніжні щирі вирують,-
На кущі у ряснім білім цвіті
Промінці всі коханням зігріті..
07.11.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544505
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.12.2014
автор: Єгорова Олена Михайлівна