Я стрілятиму знову і знов в ворогів,
Бо немає нічого страшніше від вторгнень,
Бо ворог у хату підступно заліз
І рідних братів вбиває безбожно.
Я повинен вбивати допоки є сил,
Допоки у дуло не влізе останній,
І поки серденько так рветься у бій
Я буду мов криця стояти, мов камінь.
І ще ти, кохана, не вір у чутки,
Що став, наче, зрадником своєї Вкраїни,
Бо ворог пускає підступні плітки
Та гострить ножа на кожну родину...
18.12.2014 Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544622
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.12.2014
автор: Андрій Яремко-Ярий