не цілуй, не цілуй, схаменися
отрую ненароком вином
то і що, що чистюля,- Орися
скільки в світі отих під вінком
я зчарую очима світанку
я повітрям до тебе прийду
ти стрічай прибери все на ганку
білу хмарку підбий на льоду
закохаю, пробуджу надії
серед озера, там, серед лілій
у хрустальнім покої тіло зморю
залюблю, заколишу у мрії
білим льоном на коси твої упадуть
мої руки кохані, горю я, не тлію
я зі сну тебе, милий, у ніч поведу
ніч повіки зітре на шляху суховії
поцілуй поцілуй зупинися на цілі,-
рамки там, де художник малює весну..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544660
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2014
автор: Ольга Ратинська